Якшині з Дідарганджа, Статуя з пісковику в музеї Біхару, Індія

Якші з Дідарганджа — жіноча фігура з пісковику заввишки 1,57 м на постаменті 49,5 см, що зберігається в музеї Біхару в Патні. Її права рука піднята й зігнута, тримає опахало (чаурі); ліва рука відламана. Вона носить намисто з намистин, а нижній одяг має центральну плисировану панель і бічні частини з шаруватими хвилястими гребенями. Поверхня сильно відполірована.

Селяни знайшли фігуру 18 жовтня 1917 року в пісках Гангу в Дідарганджі, поблизу мечеті Кадам-і-Расул у Патна-Сіті; свідчення різняться, називаючи або Гулама Расула, або прачок-дхобі. Місцеві збудували бамбукову святиню й шанували її як богиню, доки поліція не забрала її для музею Патни. Раніше датовану III століттям до н. е. через маурійське полірування, тепер її відносять до I–II століть н. е.

Назва походить від Дідарганджа, села на березі Гангу, де 1917 року селяни знайшли статую. Якшині — народні духи природи, пов'язані з водою та деревами, прийняті в буддійський, індуїстський і джайнський культ; у Бхархуті такі фігури мають викарбувані імена. Нещодавнє дослідження вважає статую богинею Індракші Дурґою.

Фігура стоїть у галереї з контрольованим кліматом у музеї Біхару, де температура та вологість залишаються стабільними, щоб захистити пісковик. Відвідувачі можуть роздивитися її зблизька через захисний футляр у звичайні години роботи музею та побачити дрібні деталі полірування та різьблення.

Блиск поверхні походить від техніки, яка досі ставить дослідників у глухий кут, оскільки полірування майже не тьмяніло після понад двох тисяч років. Деякі науковці припускають, що для досягнення цього ефекту використовувалися спеціальні інструменти або природні речовини, але чіткі докази залишаються недосяжними й донині.