Бурано, Острів у Венеції, Італія

Бурано — населений острів у Венеціанській лагуні, приблизно за 40 хвилин на вапоретто від центру міста. Малі канали проходять через острів, облямовані будинками в насиченому синьому, рожевому, жовтому та зеленому кольорах, які відбиваються у воді.

За переказом, Бурано заснували біженці з римського міста Альтано, які рятувалися від навал гунів і лангобардів; уперше згадується 840 року як Burani у Pactum Lotharii. З XIII століття ним керував подеста Торчелло, а в XVI столітті подеста перебрався до Бурано. Голкове мереживо, завезене з Кіпру під владою Венеції, приносило достаток, доки торгівля не занепала у XVIII столітті; 1872 року відкрилася школа мережива. 1923 року Бурано приєднали до комуни Венеції.

Назва Бурано походить, ймовірно, від землевласника на ім'я Бу(р)ріус або Боріус, а не від брами Альтіно. Голкове мереживо прийшло сюди в XVI столітті через Кіпр під владою Венеції, а 1872 року відкрилася школа мережива. На площі Бальдассаре Галуппі, єдиній у селищі, стоять Музей мережива, ратуша, криниця з істрійського каменю та статуя композитора Бальдассаре Галуппі, що народився тут 1706 року, роботи Реміджо Барбаро.

Вапоретто лінії 12 відправляється від Фондаменте Нуове і досягає острова приблизно за 40 хвилин, з відправленнями кожні 30 хвилин. Найкраще приїжджати рано вранці або пізно вдень, коли менше відвідувачів.

Міська адміністрація встановила, які відтінки дозволені для кожного будинку, і той, хто хоче перефарбувати, повинен подати заявку. Більшість будівель також мають маленький сад за будинком, де мешканці вирощують овочі або вішають білизну.