San Bartolomeo, Колегіальна церква в Буссето, Італія.

Сан-Бартоломео — колегіальна церква на північно-східному розі площі Джузеппе Верді в Буссето, зведена з цегли в готичних і рококових формах. Фасад поділений контрфорсами на три частини, центральний портал обрамлений двома тераракотовими кордонами, приписуваними майстерні Якопо де Ставоліса, а над ним — кругле вікно. Усередині багатоколонні стовпи відділяють три нави й десять бічних каплиць, з рококовою ліпниною Фортунато Руски та Карло Боссі (1753–1754).

У середньовіччі на цьому місці стояла невелика церква, присвячена Сан-Нікколо. 1336 року маркіз Оберто III Паллавічіно, зробивши Буссето столицею держави Паллавічіно, звелів спорудити більший храм на честь святого Варфоломія, освячений у вересні 1340 року. 1436 року папа Євгеній IV буллою підніс її до колегіальної церкви, а наступного року за сприяння маркіза Роландо іль Маньїфіко почалося будівництво готичної споруди вдвічі більшого розміру. Після створення Фіденцької дієцезії 1601 року вона втратила багато юрисдикційних прав.

Перша каплиця праворуч, спочатку присвячена святому Антонію Абату, а тепер Успінню Богородиці, має мармуровий вівтар XIX століття з вівтарним образом Успіння, написаним Джованні Еванджелістою Драґі 1704 року. На стінах висять дві олійні картини: Мадонна з Немовлям і святими Франциском та Кларою, написана Камілло Прокаччіні близько 1611 року, та Немовля Ісус зі святими Бернардином Сієнським, Антонієм Падуанським і Франциском із Паоли, виконана Клементе Рутою між 1734 і 1741 роками.

Церква стоїть на via Roma 123, на північно-східному розі piazza Giuseppe Verdi; головний вхід звернений на захід, апсида — на схід. 1876 року рівень підлоги знизили, щоб подовжити стовпи, але роботи перервали, аби не зашкодити стійкості будівлі, тож обережно на порогах. Знайдіть мармурову таблицю 1584 року, вмуровану в контрфорс праворуч від головного порталу.

У контрфорсі праворуч від головного порталу вмуровано мармурову плиту 1584 року, що вшановує зустріч у Буссето 1543 року між імператором Карлом V і папою Павлом III. Презбітерій та апсида зберегли готичні склепіння XV століття з цегляними ребрами та фрески Страстей, виконані Джузеппе Мороні 1942 року.