Fortezza di Poggio Imperiale, Фортеця доби Відродження на пагорбі Поджо Імперіале в Поджібонсі, Італія

Фортеця Поджо Імперіале — військова споруда за проєктом Джуліано да Санґалло, розпочата 1488 року, а з 1496 року роботами керував його брат Антоніо. Бастіонний фронт має багатокутні бастіони замість круглих майстерні Франчоне і не має виступного дозорного ходу на кронштейнах. Зовнішній мур завдовжки понад кілометр — цегляний, із зубчастими прошарками травертину, зберігся лише із заходу; завершена брама Сан-Франческо включає давнішу вежу мурів Поджобоніціо.

Лоренцо Медічі замовив фортецю після того, як 1478 року під час війни Пацці арагонські війська пограбували південні землі Флоренції. Джуліано да Сангалло проєктував її з 1488 року, а його брат Антоніо з 1496 року перебрав роботи. Будівництво залишилося незавершеним через смерть Лоренцо 1492 року та зміни у конфлікті Флоренції з Сієною, тому початковий проєкт зберігся майже незмінним.

Пагорб названо на честь імператора Генріха VII, який 1313 року планував тут місто Монте Імперіале; проєкт обірвався з його смертю, але назва перейшла до фортеці. Брама, обернена до Флоренції, зветься Порта дель Джильйо за лілією в гербі міста, а брама, що дивиться на монастир Сан-Луккезе, — Порта Сан-Франческо.

До фортеці можна дійти пішки з центру Поджібонсі, дотримуючись вказівників, поруч із головною брамою є парковка. Вдягніть зручне взуття для підйому, оскільки місцями рельєф може бути крутим.

Галерея підслуховування проходить у товщі мурів, біля їхньої основи, і з'єднує бастіони з брамами: вартові могли чути там шум ворожих мін, які підкопували під муром. У брамі Сан-Франческо, за першим проходом, два кам'яні герби Флорентійської республіки стоять обабіч входів до цієї галереї.