Frise de saint Jean à Parme, Цикл фресок у Сан-Джованні Еванджеліста, Парма, Італія

Фриз святого Івана — це безперервна смуга фресок, що йде вздовж внутрішнього периметра центральної нави та трансепту церкви Сан-Джованні Еванджеліста в Пармі. Корреджо намалював її близько 1522-1524 років, залишивши більшість виконання помічникам, серед них молодому Парміджаніно. Сцени монохромні на насиченому синьому тлі з червоними акцентами, а перспективні тондо містять погруддя пап, кардиналів і бенедиктинських ченців.

Корреджо розробив фриз близько 1522–1524 років, працюючи в абатській церкві Сан-Джованні Еванджеліста, і доручив більшу частину виконання помічникам, ймовірно серед них Франческо Марія Рондані, тоді як сам займався куполом і хором. Частину в правому трансепті приписують Джованні Антоніо да Парма (1514), у лівому — митцю, можливо, навченому в Падуї. Серед співробітників був молодий Парміджаніно.

Фриз поєднує християнську та язичницьку жертву: путті несуть колосся до вівтаря зі священним вогнем, що читається як паралель між месою та давніми обрядами. Джузеппе Марія Тоскано вбачав у символах путті програму, що прославляє месу як завершення всіх жертв. Перспективні тондо містять погруддя пап, кардиналів і бенедиктинських ченців.

Фрески можна оглядати щодня під час відвідування церкви, а екскурсії з гідом пояснюють художні техніки та значення кожної сцени. Варто виділити достатньо часу, щоб помітити деталі високо на стінах і в склепіннях угорі.

Одна зі сцен, «Жертвопринесення путті», довго була схована за органом; її зняли і тепер зберігають у приміщеннях церкви. На ній діти метушливо пораються біля язичницького вівтаря зі священним вогнем і приносять колосся; їхні пози нагадують путті, що тримають гірлянди в пандативах купола.