Palazzo Vescovile, палац у Пармі, Італія

Palazzo Vescovile — романська споруда, що займає весь квартал на Piazza Duomo навпроти собору. Над замурованим у ренесансну добу портиком першого поверху з великими кам'яними стовпами цегляні верхні поверхи мають трифолії з парними колонками з червоного веронського мармуру; високий теракотовий карниз завершує фасади. Найдавніше ядро на Vicolo al Vescovado зберегло вежу в північно-західному куті та портал з обрамленням із римських кам'яних блоків.

Найдавніша частина — вежа й частина фасаду на Віколо аль Весковадо — зведена між 1045 і 1055 роками на замовлення єпископа Кадало, згодом антипапи Гонорія II; деякі історики датують її єпископством святого Бернардо дельї Уберті (1106–1133). 1172 року єпископ Бернардо II наказав надбудувати й розширити оборонну споруду вздовж віколо. Між 1232 і 1234 роками єпископ Грація звів романський фасад на П'яцца Дуомо за проєктом Роланделло або Роландіно та надбудував усю західну сторону.

Палац містить осідок Пармської дієцезії та Єпархіальний музей, що відкривається у крилі над vicolo al Vescovado. У подвір'ї на колонаді видно два герби єпископа Джованні Антоніо Санджорджо, а його ініціали є на численних архітравах. На східному боці збереглися сліди двох середньовічних трифоріїв, один із них досі оздоблений темперою, з колонкою з червоного веронського мармуру та кам'яною капітеллю.

Палац займає весь квартал на Piazza Duomo 1 навпроти собору; вхід до єпархіального музею — у крилі з боку Vicolo al Vescovado. Усередині варто знайти подвір'я з ренесансним портиком із пісковику та двоповерховою лоджією. Одяг і поведінка мають відповідати релігійному закладу.

Великий арочний портал на віколо-аль-Весковадо, у найстарішому повністю цегляному осерді, має обрамлення з кам'яних блоків римської доби. Блоки оточують сам вхід, а не північне крило, і в цьому ж осерді збереглися сліди середньовічних біфорів.