Deer Cave, Археологічна печера поблизу Отранто, Італія

Оленяча печера — прибережна карстова печера на узбережжі Саленто в Порто-Бадіско, приблизно за 8 км на південь від Отранто. Вона має два входи й три коридори по близько 200 м, загальною довжиною понад 1 500 м. Хвилясті молочно-білі вапнякові стіни несуть близько 3 000 піктограм чорним кажанячим гуано та червоною вохрою, зосереджених на 600 м у трьох галереях.

П'ятеро членів салентської спелеологічної групи «Pasquale de Laurentiis» з Мадже виявили печеру 1 лютого 1970 року і спершу назвали її Antro di Enea — за легендою про висадку Енея в Порто-Бадіско. Сучасна назва походить від піктограм оленів. Розписи з кажанячого гуано та червоної вохри датують 4000–3000 роками до н. е.

Назва походить від оленів, які повторюються на малюнках поряд із мисливцями, собаками, кіньми, геометричними фігурами та символами. Піктограми виконані кажанячим гуано для чорного та червоною вохрою; гуано збирали всередині самої печери. Найвідоміше зображення — так званий танцюючий Бог, якого тлумачать як танцюючого шамана або чаклуна.

Печера закрита для відвідувачів незабаром після відкриття, а вхід дозволено лише уповноваженому персоналу та дослідникам. Відвідувачі не можуть зайти до галерей; тривимірні зйомки 2005 і 2009 років, виконані Національною дослідницькою радою Канади та Університетом Саленто, лягли в основу віртуальної екскурсії високої роздільності, що продається на DVD. Пам'ятка лежить на схилі невеликої долини, що відкривається до Порто-Бадіско, приблизно за 8 км на південь від Отранто.

Найвідоміший піктограм — так званий Танцюючий Бог, танцюючий шаман, намальований кажановим гуано та червоною вохрою. Монографія Паоло Граціозі 1980 року досі залишається єдиною науковою документацією, виконаною на місці, а Марія Лаура Леоне тлумачить повторювані сцени оленів і полювання як міф про створення світу.