Pieve di San Zaccaria, Романська п'єве в Рокка Суселла, Італія

П'єве ді Сан Дзаккарія це романська церковна будівля з фасадом з чергуванням смуг пісковику та цегли. Інтер'єр визначається різьбленими капітелями та порталами з рельєфами, що формують характерну архітектурну особливість.

П'єве, ймовірно, збудована в першій половині XII століття майстрами комачині і вперше задокументована 1561 року. Як головна п'єве вона до 1700 року керувала парафіями Сант-Еузебіо, Монтесегале, Сангуїньяно, Сан-Джованні-ді-П'юмезана, Гроппо, Сузелла і Годіаско. 1820 року її звели до простої парафії, а більшість будівлі згодом розсвятили для сільськогосподарського використання.

Назва San Zaccaria вказує на посвяту церкви, яка як Capo-Pieve до 1700 року підпорядковувала парафії Сант-Еузебіо, Монтесегале, Санґвіньяно, Сан-Джованні-ді-П'юмезана, Ґроппо, Сузелла і Ґодіаско. Близько 1900 року воґерський художник Едоардо Черутті намалював у люнеті, імітуючи мозаїку, сцену з життя святого Захарії; нині люнета без оздоблення.

Церква стоїть у долині Ардівестра на території Рокка-Сузелла, до неї ведуть місцеві дороги; будівля орієнтована, фасад звернений на захід. Більшу частину споруди розсвячено й використано для сільських потреб, тож інтер'єр може бути недоступним. Південну наву, відбудовану у XX столітті, вкрито дахом, і в ній є кам'яні сходи до склепінчастого підвального приміщення.

Південну наву перебудували у XX столітті після знесення будинку священика; кам'яні сходи ведуть там до приміщення з нерівними кам'яними склепіннями, ймовірно льоху цього будинку кінця XVI століття. Близько 1900 року художник Едоардо Черутті з Вогери написав у люнеті сцену з житія святого Захарії як імітацію мозаїки, нині втрачену.