Kamei-in, Буддійський храм у Мама, Японія

Камей-ін — буддійський храм школи Нічірен у районі Мама міста Ічікава, префектура Чіба, і підхрам сусіднього Ґухо-дзі. На його території є колодязь, який легенда пов'язує з Теконою з Мами, що нібито щодня брала тут воду; очерет навколо колодязя має листя лише з одного боку, щоб не поранити її. Через дорогу на південь стоїть зала, присвячена Теконі.

Храм Камей-ін зведено близько 1635 року як усипальницю-оселю для одинадцятого настоятеля сусіднього Ґухо-дзі, і він досі залишається його підхрамом. Спочатку званий Бін'ї-бо, після поховання покровителя Ґухо-дзі Судзукі Наґацуне його перейменували на Судзукі-ін, а згодом він отримав теперішню назву. 1705 року урядовець Токуґава Судзукі Наґаойорі відремонтував храм, використавши каміння з Нікко Тосьо-ґу для сходів; за переказом, його змусили до сеппуку, але напис на знайденому 1960 року посуді для кісток засвідчує, що він помер від хвороби.

Назва храму поєднує ієрогліфи черепахи (亀) і колодязя (井), пов'язані з легендою про таємничу черепаху, що з'явилася на цьому місці. Колодязь Мама на території пов'язують з Теконою, яка за легендою щодня приходила сюди по воду; очерет навколо колодязя нібито ріс лише з одного боку, щоб не поранити її. Колодязь оспіваний у поемі з «Манйосю» Такахасі Мусімаро.

Камей-ін розташований у районі Мама в Ічікаві, на південний схід від Ґухо-дзі та через дорогу навпроти павільйону Текона Рейдзін-до. Станція Конодай головної лінії Кейсей за кілька хвилин пішки. Територія невелика, її оглядають пішки; колодязь Мама розташований на ній.

Криниця на території пов'язана з Теконою з Мами, яка, за переказом, щодня приходила сюди по воду; очерет навколо нібито виріс з одним листком, щоб не поранити її. Поет доби Нара Такахасі Мушімаро написав у «Манйошу» вірш про те, що вигляд криниці в Мамі нагадує йому Текону.