Церква святої Катерини, Православна церква в Муріно, Росія

Церква Святої Катерини Олександрійської в Муріно — класицистична церква рідкісного типу «під дзвонами», з чотирма вертикальними ярусами: склепінчастим склепом-усипальницею, головним об'ємом храму, ярусом дзвону та дерев'яним бельведером-ротондою з дванадцятьма коринфськими колонами. В інтер'єрі переважають півциркульні лінії, канельовані доричні колони, кесоновані склепіння та півкруглий іконостас із білими коринфськими колонами й позолоченими капітелями.

У січні 1786 року граф Олександр Воронцов попросив у митрополита Гавриїла дозволу збудувати церкву в Муріно; кошти дав його батько й побажав присвятити її святій Катерині в пам'ять про графиню Катерину Олексіївну, дружину молодшого сина. Однопрестольну парафіяльну церкву за проєктом Миколи Львова заклали в травні 1786 року поряд із садибою й освятили 25 лютого 1790 року. Дзвіницю перебудували 1856 року, зовнішні мури зміцнили 1914—1915 роках. Закриту 1938 року й використану як соляний склад, її 1988 року повернули православній громаді.

Церкву збудували в пам'ять про графиню Катерину Олексіївну, дружину Семена Воронцова, звідси й присвята святій Катерині. Усередині зберігається ікона святої, подарована 1980 року митрополитом Кіпрським у грецькому місті Катарині. Церква також з'являється у сценах вінчання з фільму «Дубровський».

Церква стоїть на розі дороги, що проходить через Муріно, її апсида та колонний портик звернені до сучасної вулиці; головний вхід — з південного боку. Старий сільський цвинтар лежить одразу на північ від будівлі. Споруда є діючим православним храмом, тому відвідувачам слід одягатися стримано й уникати входу під час богослужінь без потреби.

1968 року виконком Всеволожського району ухвалив рішення зняти пам'ятку XVIII століття з обліку й знести її; рішення так і не виконали. Згодом високе приміщення слугувало майстернею, де відливали десятиметрового гіпсового хокеїста.