Kežmarský štít, Гірська вершина у Високих Татрах, Словаччина

Кежмарський штіт — це гранітна вершина висотою 2557 м у Високих Татрах, найвища точка північно-східного відрогу Ломницького штіту. Його південна стіна спадає приблизно на 550 м у Скальнату долину, а північно-західна — понад 500 м до Мєдзяної Котлини. Вершинний гребінь розгалужується до Малого Кежмарського штіту (2514 м) і Гунцовського штіту (2352 м).

Давід Фреліх, учень ліцею в Кежмароку, досяг вершини в червні 1615 року з двома шкільними товаришами. У червні 1654 року Даніель Шпеєр, відомий як Симпліциссимус, піднявся з чотирма студентами та провідником Ґертнером. У XVIII столітті на північному схилі вели гірничі роботи, а перше зимове сходження здійснили Ґюнтер Оскар Дірренфурт і Альфред Мартін 8 березня 1906 року.

Назва походить від міста Кежмарок, у чиєму давньому кадастрі лежала вершина; старіша словацька назва була Mutter або Grossmutter, на противагу Ломницькому штиту, що звався Dedo. Після зміни меж 1863 року південні схили залишилися за Гунцовце, а північні відійшли до Кежмарку, та вершину офіційно назвали Kežmarský. Її південна стіна, близько 550 м над Скалнатою долиною, є охоче відвідуваним скелелазним тереном.

На вершину не веде позначена стежка, туристи можуть підніматися лише з гідом. Скелелази виходять на вершину від Кежмарського сідла, від Ракуського сідла через Малий Кежмарський штит, через Гунцовську котлинку або від Гунцовського сідла. Найскладніші стіни — гранітні південні стіни над Скалнатою долиною.

Масив складений гранітами, а не вапняком, і його південна стіна спадає приблизно на 550 метрів у Скальнату долину. На південно-західній стіні є ребра, названі на честь альпіністів Могільницького, Гроша і Біркенмаєра; останнє вшановує перше проходження південної стіни Біркенмаєром і Дораським. Вершина лежить на межі заповідників Скальната долина і Долина Бєлей води кежмарської.