Ľubovnianska vrchovina, Гірський хребет у Словаччині

Люблявські гори (Ľubovnianska vrchovina) — флішовий масив Зовнішніх Східних Карпат на словацько-польському кордоні, складений пісковиками магурської одиниці. Головний хребет тягнеться близько 25 км від Еліашовки (1 023 м) через перевал Вабец, Оші Верх і Широкий Верх до закруту Попраду біля Лелюхова. Схили здебільшого вкриті ялиновими насадженнями, а навколо Літманової, Ярабини й Кремної є буково-ялицевих лісів і великі луки.

Масив складений карпатським флішем магурської одиниці; вапнякові відслонення трапляються в масиві Щоб, біля Яжембінського прориву на потоці Малий Липник і поблизу села Удол. У польській регіональній географії цю територію довго відносили до Бескиду Сондецького за поділом Єжи Кондрацького 1994 року; лише в національному фізико-географічному районуванні 2018 року її виокремили як мезорегіон Погурже Попрадзьке.

Гірський масив названо на честь міста Любовня, яке в словацькій географії лежить поза самим регіоном, у сусідньому Спішсько-Шариському міжгір'ї. Найвідвідуваніші місця — Любовнянський замок із музеєм просто неба та санктуарій Діви Марії Литмановської на галявині Звір. Навколо сіл Литманова, Ярабина і Кремна досі випасають худобу та овець на великих не поділених на ділянки луках.

Позначені маршрути забезпечують доступ з Бардієва та сусідніх поселень, а літо та рання осінь пропонують найзручніші умови для походів. Рельєф змінюється від пологих схилів до крутіших стежок, тому плануйте маршрут відповідно до своєї фізичної підготовки.

Найвища точка — Еліашовка (1023 м) на словацько-польському кордоні. Головний хребет тягнеться від Еліашовки через Медведелицю, перевал Вабец, Широкий врх і перевал Сулін до Слібоня — близько 25 км по прямій.