П’єніни, Національний парк у Словаччині

П'єнінський національний парк охоплює 37,49 км² східної частини П'єнін у північній Словаччині, буферна зона становить 224,44 км². Дунаєць прорізає тут скелястий каньйон у вапняку й утворює кордон з Польщею; найвища точка — Vysoké skalky, 1050 м. Там, де Дунаєць залишає Словаччину, потік Lesnický potok входить у тіснину майже 300 м завглибшки між вертикальними темно-сірими вапняковими стінами.

17 липня 1932 року в Червеному Клашторі було проголошено словацький природний заповідник П'єніни, одночасно з першим міжнародним природним парком Європи; він охоплював 423 гектари, а його першим управителем був Олдржих Лацина. Заповідник підпорядковувався дирекції державних лісів у Ліптовському Градку. Сам національний парк було створено 16 січня 1967 року, що робить його другим національним парком Словаччини після Татранського національного парку.

Село Червени Клаштор на краю парку має Музей національної культури, де представлено традиційний фольклор і архітектуру регіону Замагур'я. Ущелина Дунайця є місцем для рафтингу та піших прогулянок, а назва парку походить від гір П'єніни, які він охороняє.

Інфраструктура для відвідувачів зосереджена навколо Червеного Клаштора, де Музей національної культури стоїть поблизу Дунайця. До ущелини Дунайця йдуть пішки маркованими стежками, зокрема навчальною стежкою, відкритою 1960 року й оновленою 1999 року. Сплав на плотах і прогулянки вздовж річки залежать від погоди та рівня води.

Флора парку включає ендеміки та підвиди, як-от Chrysanthemum zawadzkii, Taraxacum pieninicum і Libanotis montana sibirica. Потік Лесніцкі потік впадає в Дунаєць поблизу місця, де річка залишає Словаччину, прорізавши ущелину завглибшки майже 300 м між вертикальними темно-сірими вапняковими стінами.