Арарат, Гора в провінції Агрі, Туреччина

Арарат, офіційно Агри-Даги, — це сплячий стратовулкан на крайньому сході Туреччини, у провінції Агри, поблизу кордонів з Іраном, Вірменією та ексклавом Нахічевань. Він складається з двох конусів, з'єднаних біля основи: Великого Арарату (5 137 м) і Малого Арарату (3 896 м), що стоять за 11 км один від одного й розділені сідловиною Сардар-Булак. Схили безлюдні, складені з вивітрених кайнозойських базальтових лавових потоків, а біля зубчастого привершинного гребеня сніг і лід лежать плямами на темній скелі.

Професор Фрідріх Паррот уперше досяг вершини в 1829 році, коли регіон перебував під російським управлінням. Пізніші експедиції європейських альпіністів вплинули на відкриття гори та поступово змінили її статус із місцевої легенди на міжнародно визнане місце для сходжень.

Вірмени називають вершину Масис, назва походить від класичного Масік, і вважають її головним національним символом, зображеним на гербі разом із Ноєвим ковчегом. Перська традиція називає її Кух-е Нух, гора Ноя, а турецька назва Агри-Даги означає «гора болю».

Гора лежить у провінції Игдир на правому березі середньої течії Араксу, за 16 км від іранського кордону і за 32 км від вірменського. Два конуси розділені сідловиною Сардар-Булак і стоять за 11 км один від одного, а масив має близько 35 км у основі. Вершину видно з Єревана в ясні дні.

Арарат утворює майже чотирикратну точку між Туреччиною, Іраном, Вірменією та азербайджанським ексклавом Нахічевань; ірано-турецький кордон проходить на схід від Малого Арарату. Масив завширшки близько 35 км біля основи, а два конуси розділені сідловиною Сардар-Булак на відстані 11 км.