Монастир капуцинів, Бароковий монастир в Олеську, Україна

Монастир капуцинів в Олеську — пізньобароковий комплекс, споруджений від 1737 року Мартином Добравським, із костелом, освяченим 1739 року на честь святого Антонія Падуанського. Суворий фасад має трикутний фронтон і пласкі пілястри; з півдня до костелу прилягає прямокутний двоповерховий цегляний корпус келій, перший поверх якого перекритий хрещатими склепіннями. Кам'яний мур заввишки до трьох метрів оточує двір із п'ятьма капличками, статуями святих і двома ставками.

Заснований у другій третині XVIII століття Северином Юзефом Жевуським, монастир зводили під керівництвом Анджея з Шидловець (Мартина Добравського); костел освячено 1739 року. 1765 року капуцинам наказали виїхати, а 1785 року комплекс став військовим шпиталем. Імператор Йосиф II 1788 року повернув його ордену, виділивши 12 тисяч золотих ринських на відновлення. Пожежа 1806 року обвалила склепіння і знищила одну з двох каплиць.

Монастир назвали «Конвентом св. Йосифа та св. Антоніни» на пам'ять про засновників Северина Юзефа Жевуського й Антоніну з Потоцьких, і при ньому діяла богословська школа для молоді. Костел, освячений 1739 року, був присвячений св. Антонію Падуанському; капуцини також утримували шпиталь у монастирських будівлях.

До комплексу входить через браму в кам'яному мурі заввишки до трьох метрів, без кутових веж; двері костелу обернені на захід, а двоповерховий корпус келій із внутрішнім подвір'ям лежить з півдня. Колишній монастир тепер слугує художнім музеєм, частина будівель відкрита для відвідувачів. Територія охоплює двори та садові ділянки.

Бібліотека монастиря зникла безслідно після виселення капуцинів 1765 року; вона мала два зібрання — богословське та аптекарське про лікувальні рослини. Крипта костелу також втратила своїх померлих: тіла викопали й перенесли до каплиці Розп'яття Ісуса Христа латинського парафіяльного костелу.