Tatakoto, Морський кордон навколо атола на островах Туамоту-Гамб'є, Французька Полінезія

Татакото — атол у східній частині Туамоту, за 1182 км від Таїті. Він має 14 км завдовжки і 3,5 км завширшки; на рифі навколо лагуни площею 20 км² без судноплавного проходу лежать один великий острів і 65 острівців. Суходіл площею близько 7,3 км² плаский і ледь піднімається над рівнем моря; головне село Тумукуру розташоване на західному краю.

Двоє іспанських капітанів, Домінго де Бонечеа та Хосе Андія-і-Варела, висадилися окремо 29 жовтня 1774 року, у день святого Нарциса, і назвали атол Сан-Нарсісо. Пізніші відвідувачі називали його Іль-д'Ож'є та островом Клеркса. У XIX столітті він став французькою територією з приблизно 120 жителями; парафію Непорочного Зачаття засновано 1868 року, а її церкву збудовано 1957 року.

У Тумукуру на західному краю атолу діє парафія Непорочного Зачаття, заснована 1868 року; її церкву збудували 1957 року, вона належить до єпархії Папеете. Гігантських тридакн лагуни, яких мовою паумоту називають коеха, розводять заради м'яса та експортують до акваріумів Європи й Азії.

Татакото обслуговує аеродром, відкритий 1979 року, зі злітно-посадковою смугою завдовжки 1 200 м на південь від села Тумукуру; він приймає в середньому близько 100–175 рейсів і 2 000–3 000 пасажирів на рік. Лагуна не має судноплавного проходу, тож човни не можуть зайти до неї з океану. Головне село Тумукуру лежить на західному краю атола.

Лагуна Татакото не має судноплавного проходу до океану: її води замкнені рифом. Ця ізоляція, з великими добовими коливаннями температури, сприяє коралам роду Acropora, які витримують зазвичай згубні умови; CNRS разом з ЮНЕСКО та програмою 1 OCEAN досліджує, чи це акліматизація, чи генетична адаптація.