Pukarua, Кораловий атол в архіпелазі Східні Туамоту, Французька Полінезія

Пуkаруа — кораловий атол на східному краю архіпелагу Туамоту, завдовжки 16–17 км і завширшки до 4,5 км, із 7 км² суходолу навколо лагуни площею 23 км². На північно-східному березі головний моту має форму рибальського гачка, оточений меншими моту. Риф не має судноплавного проходу; мілка протока та причал обслуговують малі човни.

Британський моряк Джеймс Вілсон задокументував атол у 1797 році під час своєї подорожі з Тонги до Маркізьких островів на кораблі Дафф. Цей ранній запис став першим відомим європейським документуванням острова.

Парафію Сен-Бенуа засновано 1875 року, а її церква, підпорядкована дієцезії Папеете, стоїть у Мараутагароа на західному краю атола. У селі мешкає близько 100 з 236 жителів Пукаруа (перепис 2017 року). Острів'яни називають гігантських тридакн лагуни pa'ua.

Пукаруа має власний аеродром, відкритий 1979 року, смугу якого в квітні 2006 року подовжили з 900 до 1 200 м; він приймає близько ста рейсів і 1 800 пасажирів на рік. Риф не має судноплавного проходу, тож човни користуються мілким каналом і пристанню для малих суден. Село Мараутагароа лежить на західному краю атола.

Гігантські молюски лагуни місцеві називають pa'ua; їх так багато, що фридайвінг став головним заняттям на атолі. Судноплавного проходу немає: неглибокий канал і причал пропускають малі човни. Аеродром, відкритий 1979 року, приймає близько сотні рейсів і 1800 пасажирів на рік, половина з них — транзитні.