Gruta Rei do Mato, вапнякова печера в Сете-Лагоас, Бразилія

Грута Рей-ду-Мату — вапнякова печера за 62 км від Белу-Оризонті, біля розв'язки BR-040 у напрямку Сете-Лагоас. Її 998 м ходів, з яких 220 м відкриті для відвідувачів, спускаються на 31 м через чотири зали. У Залі рідкостей стоять паралельні колони кальциту заввишки понад 20 м і діаметром 20 м.

Печера належить до формації Сете-Лагоас у карсті Лагоа-Санта на північ від Белу-Орізонті. 25 серпня 2009 року за законом штату 18.348 її оголосили Державною природною пам'яткою Грута Рей-ду-Мату — повністю заповідною територією з 998 м ходів, з яких 220 м відкриті для відвідувачів. У чотирьох залах збереглися наскельні розписи віком близько 6 тисяч років.

Назва печери походить від чоловіка невідомої особи, який щодня йшов лісом до міста і якого звали Рей-ду-Мату, можливо, втікача від революції 1930 року. У сусідній малій печері Грутінья малюнки робили кров'ю та рослинним жиром, а в землі знайшли скам'янілі індіанські знаряддя в доброму стані.

Печера лежить обабіч шосе BR-040, біля з'їзду до Сете-Лагоас, за 62 км від Белу-Орізонті; дістатися можна автобусом, таксі чи авто. З 998 м пам'ятки для відвідувачів відкрито 220 м, перепад висот сягає 31 м. Проєкт облаштування тривав понад два роки і був урбанізацією, а не лише доступом та освітленням.

У Залі рідкостей височіють «Вежі-близнюки» — здвоєні кальцитові колони заввишки понад 20 м і діаметром 20 м, що в Бразилії є лише тут. У печері також зберігається смоляна копія Xenorhinotherium bahiense, вимерлого плейстоценового ссавця, чиї кістки знайшли в сусідній малій печері.