Haasgat, Печера зі скам'янілостями в Гаутензі, Південна Африка

Хаасгат — це карстова печерна система зі скам'янілостями на західному схилі вузької долини північ-південь у Гаутензі, приблизно за 20 км на північний схід від Стеркфонтейну та Сварткрансу. Видобуток вапна на початку XX століття знищив первісний вхід, але йшов за контурами печери: тунель завдовжки близько 100 м зберіг первісне склепіння й стіни та залишкові смуги вапняних відкладів зі скам'янілостями. Частковий череп гомініна з цієї пам'ятки має коричнево-вохристий колір, світло-сіру смугу над верхньою частиною лоба та велику темну порожнину посередині обличчя.

Хаасгат давно був відомий мешканцям Калкгейвел-Вест, які назвали печеру на честь скельного зайця. Мартіні та Кайзер уперше склали карту системи 1987 року. Андре Кайзер наприкінці 1980-х дослідив вапняні відвали шахтарів і отримав викопну фауну, описану в кількох публікаціях; потім місце занедбали, аж поки 2010 року роботи не відновила міжнародна команда.

Мешканці району Калкгеувел-Вест знали печеру задовго до науковців і назвали її Гаасгат, що африкаанс означає «заяча нора», на честь скельного зайця, який там жив. Ця назва — головний місцевий слід об'єкта, адже печера на приватній землі й закрита для відвідувачів.

Хаасгат розташований на приватній землі в районі Калкгеувел-Вест у Гаутензі й закритий для публіки: екскурсій і умов для відвідувачів немає. Тунель завдовжки близько 100 м і відвали осаду ex situ досліджує лише міжнародна команда, яка відновила розкопки 2010 року. Для входу потрібен дозвіл землевласників.

Шахтарі, які видобували вапно в Хаасгаті, вели роботи майже вздовж початкових контурів печери, тому склепіння й стіни збереглися, а вздовж тунелю завдовжки близько 100 м досі є прошарки скам'янілого осаду зі скам'янілостями. Розкопки з 2010 року дали частковий верхній моляр гомініна, який відносять до Australopithecus або архаїчного Homo, але не до Paranthropus.