Église monolithe, Saint-Émilion, Церква, висічена в скелі, у Сент-Емільйоні, Франція

Монолітна церква Сент-Емільйона повністю висічена у вапняковому схилі під площею Клоше та площею Крено. Її нава й два бічні нефи майже однакового розміру розділені на шість прольотів широкими монолітними стовпами, а центральна нава сягає одинадцяти метрів заввишки. Західний фасад має стрілчастий портал із різьбленими фігурами та трикутний фронтон із центральним медальйоном.

Бретонський чернець Емільйон оселився тут як пустельник і помер 767 року; його учні викопали скромну підземну камеру. На початку XII століття П'єр де Кастійон, віконт Обетер, наказав вирубати церкву згори донизу, за технікою, побаченою в Каппадокії, як memoria Гробу Господнього. Напис на третьому південному стовпі нави згадує присвяту святому Емільйону наприкінці XI або на початку XII століття.

Назва Сент-Емільйон походить від бретонського ченця, який жив тут пустельником і помер 767 року; його учні вирубали в скелі скромну підземну камеру. Згодом церкву присвятили святому, про що нагадує напис на третьому південному стовпі нави, сьомого дня перед ідами грудня. Дзвіниця заввишки 53 м — найвища точка містечка.

До церкви доходять від площі Егліз Моноліт, між площею Клоше і нижчою площею; теперішня парафіяльна церква стоїть приблизно за 100 метрів на північ, на вулиці Клоше. Дзвіниця височіє на терасі на рівні площі Клоше і є найвищою точкою Сент-Емільйона. До підземних залів спускаються пішки, а з дзвіниці видно місто.

Каменярі видалили приблизно 15 000 кубічних метрів вапняку, щоб створити цей підземний простір. Ця величезна кількість ілюструє роки інтенсивної праці, що стоять за цією архітектурною роботою.