Лагуна-Верде, Солоне озеро в провінції Сур-Ліпес, Болівія

Лагуна-Верде — солоне озеро в провінції Сур-Ліпес, департамент Потосі, на висоті 4 310 метрів поблизу чилійського кордону біля підніжжя вулкана Ліканкабур. Вузька гребля ділить його на дві частини. Колір змінюється від бірюзового до темно-смарагдового через зависі арсену, магнію, карбонату кальцію та свинцю, які піднімає вітер.

Під час останнього льодовикового максимуму озеро було щонайменше на 45 метрів вищим і зливалося із сусідньою лагуною Бланка; давні високі рівні залишили 30 головних і 12 менших берегових ліній, а максимального рівня досягнуто 13 240 років тому. Нині два озера з'єднані лише одним каналом. Строматоліти, що вкривають понад 100 квадратних кілометрів, росли приблизно 20 000–10 000 років тому і тепер неактивні.

Назва Laguna Verde — це просто іспанське «зелене озеро», а кечуанська назва Q'umirqucha означає те саме. Відвідувачі потрапляють сюди в турах національним заповідником фауни Анд Едуардо Авароа й часто продовжують до сусідньої Лагуна-Бланка, з'єднаної з нею єдиним каналом, але іншої за кольором і хімічним складом. Озеро — один із найважливіших туристичних об'єктів Болівії.

Озеро лежить на південно-західному краю заповідника Едуардо Авароа, біля підніжжя вулкана Ліканкабур, а вузька гребля ділить його на дві частини. Температура повітря коливається від 10 до −30 °C, а ультрафіолетове випромінювання на 40 % вище, ніж на рівні моря, тож потрібен захист від сонця. Вітер каламутить осади, і вода змінюється з бірюзової на темно-смарагдову.

Строматоліти в Лагуна-Верде вкривають понад 100 квадратних кілометрів, але нині неактивні; імовірно, вони росли від 20 000 до 10 000 років тому. Менші структури й мікробні мати з ціанобактерій трапляються досі, а бактерію Chromohalobacter sarecensis було виявлено саме тут.